Різне

Левова частка. Як Львів перетворився на центр туризму №1 в Україні .

26.07.2015

Левова частка. Як Львів перетворився на центр туризму №1 в Україні

Андрій Садовий першим з міських керівників почав «продавати» Львів як туристичний об’єкт

Бізнес-спільнота Львова об’єднало зусилля з керівництвом міста, перетворивши столицю Галичини у центр туризму № 1 в Україні. Київ і Одеса залишилися далеко позаду

У львівській мерії багато незвичайного — натовпи туристів, йдуть на самий верх, щоб з висоти подивитися на старе місто, відсутність охорони, абсолютно вільний підхід до будь-чиновницькими кабінетами. Не вистачає хіба що лічильника з кроком в сотні тисяч: він би визначав, скільки туристів відвідали Львів у кожному році.

Це були б оптимістичні цифри: 2007?ї — 700 тис. 2011?ї — 1 млн, 2012?ї — 1,4 млн., 2013?і 2014?ї -по 1,7 млн. Щоб зрозуміти їх цінність, досить знати, що Київ колись головний по популярності місто України — пару років тому поступився пальму першості центру Галичини. Так, в 2013?м Київ відвідали 1,2 млн туристів, за даними міськадміністрації. А весь минулий рік йшло падіння на 30-35?%. Ще одне місто-суперник — Одеса — теж лише втрачав гостей.

Сім років — і провінційний Львів з цікавою історією та архітектурою, але не більше того, перетворився у справжню українську туристичну столицю, в якій сезон триває цілий рік. Місту завжди є що запропонувати — якщо не екскурсії, то гастротури, а ще різні виставки і фестивалі національного масштабу.

Перший і до сих пір головний туристичний козир міста — його архітектура і атмосфера / Kyrylo Kalugin via Flickr

Тепер тут є не тільки історія і архітектура, але і найбільшу в країні кількість кафе і ресторанів, готелі та хостели, маса покажчиків і информцентров і закритий для автомобілів центр міста, над яким височіє мерія-ратуша.

На цьому будинку зав’язаний туристичний успіх міста — з приходом на роботу в 2006?м нового мера Андрія Садового Львів почав розвивати те, на чому сьогодні заробляє кожен. У середньому один турист — а в основному зараз це кияни, одесити і дніпропетровці — щодня залишає в місті, за даними за 2014 рік, приблизно €200.

Успішна туристична стратегія будується не тільки працями великих діячів — мера та чиновників його адміністрації. Її роблять тисячі львів’ян — наприклад, власники і топ-менеджери ресторанів, готелів і інших об’єктів.

«Ми разом обговорюємо і приймаємо рішення. Це — спільне обговорення і робота — те, чого взагалі не вистачає всій нашій країні»,- розповідає Садовий.

П’ять років тому у Львові з’явилася відповідна громадська організація — Туристичний альянс, яка зібрала людей, чий бізнес найбільше зав’язаний на туризмі.

«Коли ми вперше збиралися, кожен питав: а що я буду з цього мати?» — розповідає перший керівник альянсу Марк Зархін. У нього у Львові 15 ресторанів, найвідоміший з яких — Кумпель — з власною пивоварнею, і найбільша в країні франчайзингова мережа PizzaCelentano.

«Я намагався пояснити всім, що ми не є конкурентами один одному. Що головне для нас — залучити людей в місто»,- розповідає він.

Пояснив і переконав. В результаті сам Зархін може фізично оцінити успіх виконаної роботи: йому навіть в будень, не кажучи про свята і вихідні, не завжди знаходиться вільний столик у власних закладах.

Мер ставить на гостей

«Львів почали продавати з приходом Садового»,- підтверджує Ігор Лильо, один з найвідоміших місцевих екскурсоводів та історик за освітою.

І тут же згадує ще одного ключового людини у справі популяризації столиці Галичини — побував тут у 2001 році папу римського Іоанна Павла II. Саме він, а не, наприклад, футбольний чемпіонат Євро-2012, відкрив місто для масового західного туриста. Приїзд понтифіка, запевняє Лильо, став для багатьох іноземців ознакою наявності в місті нормальних доріг, прийнятного рівня безпеки і високої репутації.

Іноземці, щоправда, вже досить давно відкрили для себе Львів — якщо під іноземцями розуміти виключно поляків. «Свій» місто західні сусіди стали відвідувати з ностальгічними екскурсіями ще десятиліття тому. Але це був не кращий варіант — поляки приїжджали на день на своїх автобусах, зі своїми екскурсоводами і навіть зі своєю їжею, мінімізуючи витрати майже до нульового рівня. Заслуга команди Садового у тому, що вони поставили на залучення іншого туриста — в основному внутрішнього, готового витрачати гроші.

Ігор Лильо водить екскурсії по місту і вважає, що туризм вигідний не тільки йому або тим, хто заробляє на гостях, але і всім львів’янам

Мер вирішив збирати представників різних «кластерів» — так у львівському керівництві називають окремі бізнес-сфери — і обговорювати з ними стратегію розвитку туризму, об’єднуючи навколо цієї ідеї тих, хто звик конкурувати.

У результаті чиновники взяли на себе розширення туристичної зони міста заради зменшення навантаження на центральну частину, роботу над покажчиками, пояснювальними таблицями і путівниками. Також мерія обмежила в’їзд транспорту в пішохідну зону, зайнялася аудіогідами, презентаціями за кордоном. Власники ж бізнесів та активісти отримали можливість реалізації нових проектів — великих і локальних. По суті ж — заробляти на зростаючій популярності міста, паралельно інвестуючи в неї.

Втім, наміри міськради зробити туризм одним з двох пріоритетних напрямків розвитку міста — другим став IT-бізнес — городяни оцінили не відразу. Львів’янам не сподобалося, що вони не можуть спокійно ввечері прогулятися по площі Ринок або змушені насилу знаходити місце для вечері у вихідний день.

Директор львівського стадіону Денис Ринський хоче заробляти не тільки на футболі

«Я пояснював своєму незадоволеному знайомому,- розповідає Лильо, що туристи вигідні і йому. Тому що саме завдяки їм його квартира коштує набагато дорожче, ніж навіть у Харкові та Дніпропетровську. Нерухомість у Львові за ціною — друга після Києва».

У мера на користь туризму ще більш раціональні доводи. «10?% всіх грошей у світі обертаються в сфері туризму. Кожне 11?ерабочее місце — теж там. У нас ці показники становлять щонайбільше 0,1?%. Ніхто не розуміє, як це важливо»,- нарікає він.

Туризм у Львові розвивають системно протягом багатьох останніх років як пріоритетну галузь, пояснює Ігор Голубаха, голова Всеукраїнської асоціації туроператорів. «У Києві ж про це тільки говорять, а в Одесі взагалі лише зараз дійсно стали про це замислюватися»,- додає він.

Різницю у ставленні до галузі між Львовом, Києвом і тієї ж Одесою легко побачити навіть на офіційних сайтах міст. У галичан туризм винесений у верхню головну рядок і проілюструвати цифрами. Київські та одеські керівники не можуть навіть на другорядних сторінках привести хоч скільки?небудь чіткі дані про міських турпотоках.

У підсумку Львів став № 1, а інші програли. «Львів — це must-see: ти повинен тут побувати. Львів’яни зуміли переконати в цьому всіх і себе в першу чергу»,- наполягає Лильо.

Везучий місто

Того, що важливість туризму зрозумів сам Садовий і більшість львівських бізнесменів, поки місту вистачає. Про це говорить статистика приросту числа гостей міста — за сім років плюс 1 млн осіб.

Львівська ставка на туристів пережила випробування навіть війною й постреволюційним кризою.

Після падіння національної валюти Львів став для українців не тільки туром вихідного дня, але і заміною коротким поїздок у вихідні в Європу, сильно подорожчали з?за курсового стрибка.

«Тепер знову будуть говорити, що Львову пощастило,- сміється Андрій Сидор, керівник найбільшого у місті агентства з організації заходів Дік-Арт.- Але насправді ми багато зробили для того, щоб люди обирали саме Львів».

Перші наслідки війни у Львові відчули минулої весни. По визнанню співбесідників НВ, це було найгірше для туризму час за останні роки. Але вже восени в міста хлинув потік російськомовних з Одеси, Харкова та Дніпропетровська. Всі вони приїхали сюди «заряджати батарейки».

«У нас ніколи не було такої гарної осені, як в минулому році»,- підкреслює Лильо.

За результатами складного року зростання не спостерігалося, але і падіння теж немає — місто відвідали ті самі 1,7 млн осіб, що і в 2013?м. І це при тому, що Львів втратив до 90?% іноземних гостей, приплив яких до цього лише зростав.

«Люди їдуть в Україну, а не у Львів. Тому багато хто просто бояться приїжджати або відпускати сюди своїх рідних. І неважливо, що ми далеко від Донецька»,- пояснює Лильо.

Їздити перестали не тільки жителі Євросоюзу, але й росіяни. Хоча раніше москвичі і петербуржці були частими гостями.

Утримати колишню планку туристів Львову допомогло те, що тут вже не просто експлуатують історію та архітектуру міста, а створюють нові приводи для залучення гостей.

Кияни, наприклад, давно вважають традиційним провести у Львові Різдво або Великдень.

Взимку в місті проводять серію святкових заходів, об’єднаних назвою Різдво у Львові, а навесні влаштовують Фестиваль писанок. Кілька разів на рік проходять гастрономічні і навіть кавові фестивалі. Це притому, що тут не виробляють вино, не вирощують каву і не роблять сир — однак гурмани з’їжджаються сюди не тільки з усієї країни, але і з ближнього зарубіжжя.

Восени у Львові збираються книголюби і люди, причетні до виробництва книг,- на Форум видавців. Навесні проходить подібний захід, але вже з участю журналістів — Медіафорум. А влітку місто стає музичним центром України — тут зустрічає слухачів AlfaJazzFest.

Андрій Сидор круглий рік влаштовує у Львові фестивалі та інші масові заходи

Останній, на думку Сидора, зробив послугу всьому місту: «Він показав нам, що подібні заходи — це в першу чергу економіка. На них заробляє все місто — від таксиста до офіціанта».

На туристів працює у Львові все. Наприклад, порожній стадіон, збудований до Євро-2012 став найдорожчим об’єктом чемпіонату. Його новий директор Денис Ринський намагається перетворити арену в активний туристичний об’єкт.

За чотири місяці минулого сезону тут провели 15 футбольних матчів — стільки ж, скільки за весь попередній період. В цьому році — вже п’ять, і планується ще 20, в тому числі за участю національної збірної, а також в рамках Ліги чемпіонів. Правда, заслуга в цьому не тільки Ринського, але і перебрався на захід донецького Шахтаря команда здорово допомагає арені фінансово. Під цю справу навіть збільшили на 500 місць місткість стадіону тепер він може прийняти 34,5 тис. глядачів.

«Звичайно, стадіон не здатний існувати без своєї власної команди, а у нас її поки немає»,- пояснює директор. Тому він плекає інші потенційні можливості для заробітку. Наприклад, розвиває конференц-туризм: тут 8 залів — від 12 до 1,2 тис. місць — і сучасний медіацентр. Ринський хоче змусити це добро працювати. Крім того, на стадіоні проводять виставки і концерти, а в нещодавно відкритий музей арени водять екскурсії.

Горизонт планування

На питання «Чому Львів став улюбленцем всієї країни?» головний львівський «мотор» туризму не відразу знаходить відповідь.

«Це, напевно, як пояснити, який самий головний інгредієнт в борщі. Тут все важливо, і кожен знаходить що?своє -хто?те атмосферу та енергетику, хто?то гастрономію, хто?то архітектуру»,- говорить Садовий.

Градоначальник вважає, що місто здатний приймати до 7-8 млн туристів у рік, і має намір прагнути до цієї планки: «Думаю, років через п’ять-шість подібне стане можливим. Це складно, для цього потрібно багато працювати і готувати місто, але це здійсненно»,- розповідає він.

Оптимізм мера поділяють не всі. І справа не стільки в готовності чиновника і його команди до подальшої роботи. «2,2 млн максимум, який здатний прийняти Львів»,- впевнений Лильо. Більше, на його думку, не зможе осилити транспортна інфраструктура. А в те, що сюди повалять іноземці, він не вірить, але вже з іншої причини: «Ви уявляєте собі японських туристів, яких десять годин тримають у черзі на митниці? Тільки поляки з сентиментальних почуттів можуть терпіти перехід українського кордону з її чергами і хабарами».

Інфраструктура дійсно може поставити хрест на амбіціях Львова стати суперником Празі або Барселоні. Монополія в авіаперевезеннях, не відрізняється якістю і швидкістю залізниця і відсутність висококласних шосе обмежують приплив зовнішніх туристів і можливості внутрішніх.

Марк Зархін, власник ресторану Кумпель та інших подібних закладів, був серед тих бізнесменів, які першими задумалися про туристичної привабливості міста

«Поряд зі Львовом маса цікавих замків і міст — Тернопіль, Івано-Франківськ. Але тури для туристів зриваються?за неразвитыхдорог, которыезаканчиваютсяровно за межами Львова»,- констатує Садовий.

Пояснити це в країні, нарікає він, особливо нікому — політики і держчиновники національного рівня ставляться до туризму як до забави, ніби не розуміючи, що це колосальні гроші та робочі місця.

Львів’яни продовжують сподіватися лише на себе. Зараз місто вже робить ставку не тільки на звичайних гостей, але і на діловий і конференц-туризм. Для цього, правда, поки не вистачає ні готелів певного рівня, ні залів. Але все це в планах.

«Коли теперішні події закінчаться, ми розраховуємо вийти в лідери не тільки України, але й Східної Європи. Судячи з ревнивою реакції Кракова, ми вже зараз рухаємося в правильному напрямку»,- відзначає Сидор. На цьому шляху, правда, у Львова ще багато роботи. У 2013 році Прагу відвідали 5,5 млн туристів, а Краків — 8,9 млн осіб.

Матеріал опублікований в №13 журналу Новий Час від 10 квітня 2015 року

Короткий опис статті: київ краків Бізнес-спільнота Львова об’єднало зусилля з керівництвом міста, перетворивши столицю Галичини у центр туризму…

Джерело: Левова частка. Як Львів перетворився на центр туризму №1 в Україні | Новий Час

Левова частка. Як Львів перетворився на центр туризму №1 в Україні Андрій Садовий першим з міських керівників почав «продавати» Львів як туристичний обєкт Бізнес-спільнота Львова обєднало зусилля з керівництвом міста, перетворивши столицю Галичини у центр туризму № 1 в Україні.

Також ви можете прочитати