Різне

Прощавай Європа: чому Укрзалізниця звертає міжнародні напрямки

25.07.2015
Прощавай Європа: чому Укрзалізниця звертає міжнародні напрямки міжнародних поїздів

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

У грудні залізниці Європи переходять на новий графік руху пасажирських поїздів у внутрішньому і міжнародному сполученні. Тому українські залізничники в цей період підлаштовуються під нововведення європейців, а в травні вносять в розклад нові правки на Раді по залізничному транспорту країн-учасниць СНД. Кожен новий розклад руху поїздів міжнародного сполучення виразно демонструє слабку інтеграцію українських залізниць з європейськими і збільшення інтенсивності руху в напрямку країн СНД, насамперед Росії. Не стали винятком і нещодавні нововведення.

Нерентабельна Європа Міжнародні поїзди курсують з України в двох напрямках — «захід» (європейські країни) і «схід» (країни СНД). У західному напрямку з України можна виїхати в Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Болгарію і Сербію. При цьому більшість поїздів є транзитними, оскільки формуються не «Укрзалізницею», а залізницями інших країн, в першу чергу Російськими залізницями. Українська ж/д оператор бере участь у формуванні складів лише у польському напрямку. У той же час, транскордонні поїзди, що курсують безпосередньо з України (Чопа ) у Словаччину та Угорщину, формуються залізницями цих країн.

На сьогоднішній день повідомлення з Польщею обмежується тільки двома міжнародними поїздами далекого прямування: Київ — Варшава та Львів — Краків. Наприклад, з 15 грудня поїзд Краків — Львів, який раніше був щоденним, буде ходити один раз на два дні. Пасажири відзначають завищену вартість квитків на цей поїзд — 500 грн. У той же час, з Кракова до Перемишля можна доїхати на польському поїзді за 40-60 злотих (близько 107-160 грн.), далі витративши на автобус до Львова всього 70 грн, або 20 грн від самого кордону .

Ще недавно ситуація була кардинально іншою: географія проходження міжнародних поїздів у західному напрямку була значно ширшою. Україна мала пасажирське безпересадкове сполучення не з шістьма, а з п’ятнадцятьма країнами Європи: Польща, Німеччина, Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Словенія, Італія, Сербія, Чорногорія, Македонія, Греція, Болгарія і Румунія. Більш того, сполучення з багатьма країнами було набагато різноманітніше. Приміром, у Польщі, крім збережених двох поїздів, ходили ще кілька транскордонних поїздів: Варшава — Рава-Руська (формування PKP) і Чернівці — Перемишль (формування «Укрзалізниці»), маршрут якого пізніше був скорочений до Львів — Перемишль. Крім того, в минулому році, після проведення Євро-2012, був скасований потяг Київ — Берлін.

Основними причинами для скасування міжнародних поїздів є, в першу чергу, низька рентабельність і контрабанда.

Основними причинами для скасування міжнародних поїздів є, в першу чергу, низька рентабельність і контрабанда. Більшість скасованих поїздів ходили напівпорожніми, витрати на їх експлуатацію були високими, оскільки перед перетином українського кордону склад повинен був пройти перестановку вагонів з широкої на стандартну колію. Наприклад, поїзд Київ — Берлін став економічно невигідним після введення німецькою компанією Deutsche Bahn нових правил пасажирських перевезень, які передбачають плату за переміщення українських поїздів по території Німеччини. По такому ж шляху планує піти і сусідня Польща, що може зробити нерентабельним повідомлення і в інших напрямках. Крім того, поїзди, які курсували у Польщу, були скасовані у зв’язку з безперервним потоком контрабанди. Жителі прикордонних районів України використовували ці поїзди як засіб доставки нелегальних вантажів (насамперед, сигарет). Дуже часто огляди прикордонниками і митниками приводили до пошкодження вагонів і збитків для залізниці.

Крім того, «Укрзалізниці» і іншим залізничним операторам варто було б докласти зусиль для скорочення часу проходження поїздом митного контролю. В рамках підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС митна служба України істотно скоротила проходження через кордон автомобільного транспорту, чого не скажеш про залізничному транспорті.

Привіт, схід! На тлі скорочення поїздів в європейському напрямку інтенсивність руху в країни СНД збільшується. Цьому сприяє і однакова ширина колії (1520 мм), і безвізовий режим з країнами СНД. На даний момент з території України поїзда (або безпересадочні вагони) курсують в Росію, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан і Молдову.

Найбільш популярним є російський напрямок. Поїзди між Україною і Росією курсують не тільки між державами, але і між іншими великими містами двох країн. Приміром, поїзди до Москви ходять практично з усіх обласних центрів України, крім Житомира та Чернівців. У той же час, з Одеси можна виїхати не тільки в Москву або Санкт-Петербург, але і в Самару, Саратов, Челябінськ, Уфи і т. д. Влітку кількість поїздів, що прямують з Росії в Україну, збільшується в рази. Це пов’язано із зростанням туристичного потоку під час курортного сезону на чорноморському узбережжі, в першу чергу в Криму. Слід особливо відзначити, що Україна і Росія в 2014 році планують запустити швидкісний поїзд на найбільш популярному маршруті Київ — Москва. В результаті час у дорозі буде скорочено до 7 годин.

Потяги між Україною і Росією курсують не тільки між державами, але і між іншими великими містами двох країн.

В залізничному сполученні між Україною та Білоруссю склалася ситуація, аналогічна російській. Так, в білоруську столицю курсують поїзди з Києва, Одеси, Сімферополя, Чернівців, Житомира та інших українських міст. Крім того, через територію Білорусі слідують поїзди, що йдуть з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова в російський Санкт-Петербург.

Найбільш екзотичними серед країн СНД напрямками є Узбекистан (поїзд Харків — Ташкент), Казахстан (поїзд Київ — Астана з причіпним вагоном до Кустаная) і Азербайджан (поїзд Харків — Баку). Зазначимо, що поїзд Харків — Ташкент, який формується Узбекскистанской залізницею, дуже часто фігурує в українських новинах в контексті контрабанди наркотиків, тютюну, зброї і т. д.

Разом з тим, залізничне сполучення між Україною та Молдовою є яскравим прикладом небажання «Укрзалізниці» розвивати міжнародне сполучення. За роки незалежності державним монополістом не було сформовано жодної поїзда в сусідню державу. Зараз сполучення між Україною і Молдовою здійснюється поїздами формування РЖД (Москва — Кишинева, Санкт-Петербург — Кишинів) або Залізницею Молдови (Кишинів — Одеса). Навіть із зазначеними поїздами періодично виникають проблеми і суперечки. Так, у травні поточного року на маршруті Кишинів — Одеса був запущений пасажирський експрес. реконструйований ЖДМ. Однак експлуатація поїзда була припинена. коли «Укрзалізниця» відмовилася платити за роботу молдавської бригади на території України. У підсумку на маршрут були повернуті старі вагони і локомотиви.

Повітряний фактор Серйозну загрозу для існування міжнародних поїздів представляють авіакомпанії. Вихід на український ринок лоукостів робить міжнародне залізничне сполучення неконкурентним, в першу чергу в європейському напрямку.

Для наочності порівняємо ціни на авіа та ж/д квитки на декілька популярних маршрутів. Так, дорога з Києва в Будапешт на поїзді обійдеться в середньому в 960 грн. а на літаку — в 300-400 грн. При цьому час шляху в поїзді становить добу, а на літаку — всього лише 40 хвилин. А дорога на поїзді до болгарської столиці Софії обійдеться в середньому в 1030 грн. у той час як квиток на літак буде коштувати 700-800 грн. Якщо взяти квиток за кілька місяців, то ціна зменшиться практично вдвічі — до 300-400 грн.

Порівняння авіа і ж/д сполучення з Москвою демонструє протилежну картину. Так, ціна на плацкартний квиток до Москви становить 400-700 грн. а купе — 700-1500 грн. При цьому ціна на переліт до Москви становить 800-1500 грн. Таким чином, пасажири мають можливість істотно заощадити, поїхавши до Москви у плацкартному вагоні поїзда. Однак навіть у цьому випадку час у дорозі може грати істотну роль.

Крім того, «Укрзалізниця» і інші оператори міжнародних поїздів, що прямують через Україну, програють авіакомпаніям відсутність гнучкості в ціновій політиці. У цьому контексті цікавим є досвід європейських країн, де практикується введення знижок для купівлі ж/д квитків для певних категорій пасажирів (напр. студентів) або в певні періоди року (напр. в різдвяні свята). В Україні подібні комерційні ходи не робляться.

Якщо зазначені вище тенденції збережуться, міжнародне залізничне сполучення України буде обмежено виключно рамками СНД. Але навіть у цьому напрямку пасажиропотік буде незмінно падати на багатьох маршрутах, крім столичних. Поки «Укрзалізниця» і її партнери тільки подумують про прискорення руху міжнародних поїздів і проведення необхідної для цього модернізації полотна, авіакомпанії докладають максимум зусиль у нелегкій боротьбі за кожного пасажира.

Який напрямок швидкісного залізничного сполучення потрібно розвивати в першу чергу?

  • Київ-Одеса
  • Київ-Сімферополь
  • Київ-Москва
  • Київ-Мінськ
  • Київ-Варшава
  • Інше напрям

Короткий опис статті: поїзд львів краків Географія міжнародного пасажирського сполучення «Укрзалізниця» бідніє з кожним роком, суттєво скорочуючись в напрямку Європи. Укрзалізниця, залізниця, УЗ Європа, Євросоюз

Джерело: Прощавай Європа: чому «Укрзалізниця» згортає міжнародні напрямки

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ У грудні залізниці Європи переходять на новий графік руху пасажирських поїздів у внутрішньому і міжнародному сполученні. Тому українські залізничники в цей період підлаштовуються під нововведення європейців, а в травні вносять в розклад нові правки на Раді по залізничному транспорту країн-учасниць СНД.

Також ви можете прочитати